Тема: "Культура України другої
половини ХVІІІ ст."
Мета:- з’ясувати особливості розвитку української
культури в другій половині XVIII ст., охарактеризувати постать Григорія
Сковороди;
- розвивати в учнів уміння аналізувати й
систематизувати історичний матеріал, робити висновки, узагальнення, вміти
виділяти головне та другорядне, працювати з текстовими та візуальними
історичними джерелами інформації;
- сприяти естетичному вихованню учнів, виховувати
шанобливе ставлення учнів до визначних діячів української культури другої
половини ХІХ ст.
Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь і навиків.
Форма: особистісно-орієнтований урок
Обладнання: підручник (Гісем О. В.Мартинюк
О.О Історія України: 8 кл.: підруч.для загальноосвіт. навч. закл./ Харків АН ГРО плюс, 2008., кросворд, ребуси.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів -Бесіда
Шляхом бесіди визначаються особливості розвитку
української культури в другій половині XVIII ст.
1. Чи була Україна в даний період самостійною державою? 2. Між
якими державами були поділені українські землі?
3. Яку політику проводили уряди цих
держав щодо українських земель? 4. Як вона впливала на стан української культури? 5. Як на
ваш розсуд, які події, що мали місце в Україні у XVIII ст., вплинули на
розвиток української культури? 6. Чи впливала церква на розвиток культури? Яким чином?
Отже, ми визначили , що у другій половині ХVIIІ ст.
українська культура зберігала свої основні риси, що сформувалися у попередні
часи. Водночас у ній з’явилися нові ознаки, поява яких була зумовлена умовами
політичного та культурного розвитку українського суспільства.
Політичними факторами, що позитивно впливали на
українську культуру, були:
1) існування власної держави — Гетьманщини; 2)
перетворення старшини на привілейовану соціальну верству; 3) суттєве збільшення
української етнічної території за рахунок заселення Південної України і
Слобожанщини; 4) об’єднання більшості українських земель у складі Російської
імперії.
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності
Незважаючи на те, що землі України були поділені між
іноземними державами, які проводили політику асиміляції, наша національна
культура розвивалася як єдине ціле. У цей період церква втрачає свою провідну
роль у розвитку культури. Суттєво змінилася соціальна структура представників
культури.
ІІІ. Засвоєння нових знань,
вмінь і навиків
План
1. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII
ст.
2. Розвиток освіти.
3. Наука. Розвиток філософських наук. Г.Сковорода.
4. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка.
Живопис.
5. Внесок українських культурних діячів у вітчизняну та
світову культуру.
1. Особливості розвитку
культури в другій половині XVIII ст.
А ми спробуємо з’ясувати в яких умовах розвивалась
українська культура другої половини XVIII ст., Українська культура розвивалася
у складних умовах. – учні пояснюють чому - По
одному учню з ряду відповідають. Якщо виникли труднощі з відповідями , то клас допомагає.
Таким чином, розвиток української
культури другої половини ХVIII ст. проходив в складних суперечливих умовах.
2. Розвиток освіти.
Робота з документом.
Документ 1. «Внесок випускників Києво-Могилянської
академії в розвиток шкільної освіти поза межами України (ХVІІІ ст.)»
«Вихованці Києво-Могилянської академії заснували такі
школи: Латинську в Ростові Великім (1702, Дмитро Туптало); Слов’яно-російську в
Тобольську (1703, Філофей Лещинський); Смоленську (1715, Дорофей Короткевич);
Архангельську семінарію (1713, Іван Горолевський, Гедеон Одорський);
Карповецьку під Петербургом для сиріт і бідних (1721, Феофан Прокопович);
Олександро-Невську в Петербурзі (1721, Феодосій Яновський); Іркутську (1721,
Інокентій Кульчицький); Тверську (1722 , Митрофан Словатинський); Білгородську
(1722 , Єпіфаній Тихорський); Суздальську (1723, Варлаам Ліпницький); В’ятську
(1723, Лаврентій Горка); Холмогорську (1723, Варнава Волотковський);
Вологодську (1724, Амвросій Юшкевич); Коломенську (1724, Варлаам Ліпницький);
Рязанську (1724, Сильвестр Холмський); Псковську (1725, Рафаїл Заборовський);
Устюзьку (1725, Лука Конашевич); Севську (1741, Платон Петрушевич);
Троїце-Сергіївську семінарію (1742, Арсеній Могилянський); Астраханську (1727,
Варлаам Ліпницький); Костромську семінарію (1749, Сильвестр Кулябка);
Володимирську-на- Клязьмі (1749, Платон Петрушевич)».
В одному з документів Сибірського приказу за січень 1707
р. повідомляється : «В прошлом
1706 году, январе 4 дня по указу великого государя ... дано... жалованиє
учителям києвлянам иеромонахам Григорию Гошкевичу, Митрофану Орловскому,
Гаврилу Мартовичу, Рафаилу Борецкому, монахам Мефодию Коложинскому, Стефану
Городицкому — всем шести человекам, которым велено ехать в Сибирь к Филофею,
митрополиту Тобольскому, для учения школьного всяких чинов людей».
надрукувати документи та роздати учням з завданнями: Завдання (усно)
1. Визначте роль і місце Києво-Могилянської академії в
розвитку освіти, науки і культури України та інших народів.
2. Чи можна стверджувати, що Києво-Могилянська академія була
одним з найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи?Свою відповідь
обґрунтуйте.
Завдання письмово
3. З переліку прізвищ, що звучали в документі, виберіть
будь-яких 5 на ваш розсуд і накресліть табличку:
|
Освітній діяч
|
Його діяльність та здобутки
|
|
|
|
(Прізвища в першу колонку слід
записати ще на уроку, а другу колонку заповнити вдома)
Розвиток літератури та книгодрукування – додому на
самостійне опрацювання.
3. Наука. Розвиток філософських
наук. Г.Сковорода.
Учні, що таке свобода?
(питання викличе зацікавлення
та активізує учнів)
Згадайте з укр.літератури наступний вірш:
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольности отче, Богдане-герою!
(Сковорода Г. De libertate // Давня українська
література. — К.: Освіта, 1996. — С. 570)
Запитання і завдання
1. Хто є його автором?
2. Що є свобода для автора цього
вірша? 3. Якого
історичного діяча згадує Г. Сковорода у вірші? Чому? Отже, Провідне місце в розвитку української культури
належить філософу і письменнику Григорію Савичу Сковороді (1722-1794), сину бідного козака з
Полтавщини. Після навчання в Київській академії він подорожував по європейських
країнах. Потім Сковорода викладав у Переяславському та Харківському колегіумах,
але, переслідуваний церквою і царською адміністрацією, незабаром залишив стіни
цих навчальних закладів. У своїх творах мислитель засуджував мерзенну феодальну
дійсність, виступав проти тиранії і соціальної несправедливості. Все своє життя
він прагнув до свободи і заповідав написати на могильній плиті слова: «Світ
ловив мене, але, не спіймав».
Запитання до учнів Які ви знаєте науки?
Вдома в §38 визначите які з них найкраще розвивались в
другій половині XVIII ст.
4. Музика. Театр. Архітектура.
Скульптура. Графіка. Живопис.
Робота в трійках -(Поділити учнів на трійки)
Кожній трійці роздати по 2
пазли архітектурних споруд:
Покровська церква в Києві
Успенська соборна церква
Почаївської лаври
Костьол монастиря домініканців
у Львові
Церква святого Юрія у Львові
Завдання: 1. Складіть
пазли 2. Розгляньте ці архітектурні пам’ятки та відшукайте серед них ЗАЙВУ. (Церква святого Юрія у Львові)
3. Охарактеризуйте всі архітектурні споруди за такими ознаками:
кількість куполів, їх форма; вікна; симетричність тощо.
4. Визначте спільні риси та зробіть висновки про архітектуру кінця XVIII ст.
в цілому
5. Якщо
залишиться час поміняйтесь
пазлами.
- Обговоріть знову ці питання та дойдіть до спільного
висновку (може відрізнятись від попереднього). - Клас
повинен оголосити свої висновки, які мають майже співпадати у всіх учнів.
Вчитель вносить корекції та уточнення.
IV. Узагальнення та
систематизація знань
Розв’язання кросворда:
Всі слова у цьому кросворді
записуються за годинниковою стрілкою.
У виділених клітинках — Києво-Могилянська ___. (Академія) 1. ___
Прокопович — видатний український вчений, письменник, політичний діяч. (Феофан) 2.
«Козацьке ___» — архітектурний стиль, поширений в Україні у цей період.
(Бароко) 3.
Український гетьман, коштом якого було збудовано дзвіницю Софійського собору.
(Мазепа) 4. Як
називали час студентів Києво-Могилянської академії? (Спудеї) 5. Твір Антонія
Радивиловського «___ Христовий». (Вінець) 6. Вірш Л. Барановича «Про ... і зорі». (Місяць) 7.
Архімандрит Києво-Печерської лаври, автор твору «О истинной вере». (Ґізель) 8. «Книга
житій ___» Данила Туптала. (Святих)
V. Домашнє завдання Опрацюйте §32 (с. 240-250) та підготуйте коротку усну відповідь
на 5 питання. Використовуючи Інтернет, знайдіть музику найвідоміших
композиторів цього періоду; прослухайте її та запишіть у зошит свої враження. Завершіть кросворд і
таблицю.
